ВСЕНАРОДНИЙ ФРОНТ ПОРЯТУНКУ УКРАЇНИ — справжня Українська Правда

1. Зі змістом даного Маніфесту у форматі MS Word на бланку нашого об'єднання Ви також можете ознайомитись в файлі manifest.doc

2. Після тексту цього Маніфесту перелічені його підписанти.

3. Обговорення змісту Маніфесту, збір підписів, зауважень, доповнень та уточнень до його змісту тривають.

Своє сімнадцятиріччя «незалежності» Україна зустрічає економічною та політичною кризою. Зростає соціальна нерівність. На фоні жебрацтва і катастрофічного вимирання народу прибутки мільярдерів і мультимільйонерів зростають з небаченою швидкістю. Щорічно наших співгромадян вимирає на 500 - 700 тис. більше, ніж народжується. Генетичному фонду нації загрожує смертельна небезпека: в пошуках гідної зарплати за кордон виїхало близько 7 млн. наших співвітчизників і майже аналогічна цифра непрошених іноземних мігрантів прибуло в Україну.
Керівники Державою в центрі і на місцях називають себе елітою, не будучи такою. Точну характеристику цим особам дав відомий український громадський діяч, академік Іван Дзюба: «Відбувся викид в псевдо еліту уламків радянської партійної номенклатури, політичних кар'єристів, демагогів, сумнівного походження скоробагатьків».

Їх головна ціль – особисте збагачення. В основному вони цієї мети досягли, прихватизувавши переважний обсяг державної власності і всіх національних багатств (89%) , які належать всьому народу.

Ця зграя хижаків – особин без сорому та совісті і створила в Україні політичний «лад» під себе і для себе, для економічного бандитизму, приватизації тепер вже влади.

Чому і як це сталося?

В період 1980-1990-х років, остаточно збанкрутілий і вкрай корумпований компартійно-номенклатурний апарат, по заздалегідь спланованому плану вже вкотре нещадно і підступно пограбував наш народ (як і народ Росії) методом цілеспрямованих і чітко керованих прихватизації, гіперінфляції, ваучеризації, сертифікації та іншої “лохотронізації” (свідомого розвалу промисловості і сільського господарства для скупки їх за безцінь тощо). Правляча партійно-комсомольська і кадебістська чужинська номенклатура, вкупі з місцевими колаборантами узурпувала всі сфери життєдіяльності держави. Підступно переховуючись під гаслами «перебудови», «демократії» і «суверенітету», «пошуку ефективного власника» для десятків тисяч заводів, фабрик і мільйонів гектарів найродючих чорноземів планети, проголошуючи Державу «незалежною» ця найжорстокіша і найлукавіша комуністична диктатура вже тоді мала на меті змінити форму свого тимчасового однопартійного безроздільного владарювання сімейних кланів у форму тієї самої безроздільної, але вже довічної влади незаконно привласненого собі капіталу всього народу.

Тому є цілком закономірним і логічним, що на фоні «новітніх» зажершихся скоробагатьків переважна більшість нашого народу стала жити ще гірше, аніж за часів СРСР. Тоді влада тимчасово надавалась колегіальним рішенням партійної номенклатури і вона не могла передаватись у спадщину: у спадщину передавалось лише те, що встигав накрасти чиновник на своїй посаді. Тепер все награбоване тією бандитською клановою номенклатурою у народу передається у спадщину своїм родинам, дітям, онукам і правнукам і наш народ перетворений у новітніх пролетарів і кріпаків неорезервації з формальною назвою Україна. Так одні й ті самі злочинні панівні клани часів СРСР, під виглядом «національно-визвольних революцій» здійснили трансформацію своєї влади із однієї форми в іншу і підступно, непомітно для народу намагаються свою абсолютну тимчасову компартійну диктатуру передати у довічну спадщину своїм родинам, дружинам, коханкам, дітям, онукам і правнукам у напівприхованій формі довічної диктатури олігархічного капіталу. Саме так після формування кількох найвпливовіших і найбагатших конкуруючих між собою політико-економічних кланів, на їх відкритій вершині з'явились олігархи, які фактично вже прихватизували собі не тільки всі національні багатства, які створювались важкою працею сотень поколінь нашої нації, а й всю Державу з усіма її гілками влади, які природно призначені слугувати всьому без виключення народу. Таке цілком абсурдне для будь-якого суспільства становище закономірно веде до його занепаду, втрати державності і повної національної катастрофи. Живими свідками цих жахливих очевидних фактів зараз є мільйони наших співвітчизників.

Відчуваючи можливість розкриття цих жахливих цілеспрямованих антинародних злодіянь, з метою уникнення справедливої народної кари і розплати за скоєні злочини, сучасні можновладці та їх прислужники під прикриттям різних демагогічних трюків з поняттями «гуманізму» та вимог «провідних» країн «демократії», непомітно здійснюють широкомасштабний, системний і поетапний наступ на конституційні та загальнолюдські права всіх пересічних громадян цілеспрямованим обмеженням їх прав на здійснення справжнього народовладдя:

1 етап.Перетворення нашого народу на виключно формальне джерело влади лише на момент голосування під час “виборів без вибору” та позбавлення прав:

- великих груп населення країни бути членами і навіть учасниками громадських, професійних та політичних обєднань і рухів;

- громадян на само висування, а трудових колективів, місцевих громад, громадських і професійних обєднань - на висування своїх представників в органи державної та місцевих влад;

- представницьких органів народу впливати на формування судової гілки влади і здійснювати належний контроль за діяльністю всієї правоохоронної системи держави, яка перетворена на приховані бізнес-клуби, закриті акціонерні товариства і холдінгові компанії, сформовані за клановим принципом (всупереч Закону вони піклуються не захистом народу і держави, а виключно власними прибутками).

2 етап.

Викрадення у народу і держави всієї мережі засобів масової інформації, їх тотальна комерціалізація, перетворення в прислужницький олігархам та їх покровителям механізм для оболванювання і зомбування народу, а звідси і позбавлення рівних прав та можливостей простих людей на захист, оприлюднення своїх думок, поглядів і переконань не тільки під час виборчих кампаній, а й у повсякденному житті. Ухвалення виборчого законодавства з встановленням 3% бар'єру (і це не найвища планка за їхніми планами) для політичних партій під час виборів народних депутатів і т.д. таким чином, щоби увіковічнити владу і панування олігархів над практично поневоленим народом. Перетворення політичної боротьби в суцільне політичне шоу для народу, який виступає в ролі безправного спостерігача і навіть не здогадується про тих, хто насправді смикає нитки і рухає ляльками в цьому суцільному театрі маріонеток.

3 етап.

Перевертання державної системи з ніг на голову: по суті, не чиновник є найманим працівником у народу, а народ перетворений в суцільного, безправного і бідного найманця (раба) у корумпованих та привілейованих чиновників і багатіїв, які на пільгових умовах існують на шиї у всього народу. Створення законодавчого простору країни у такій формі, коли будь-яка владна політична партія, або її представники не несуть жодної ні політичної, ні юридичної відповідальності перед народом. Повне скасування смертної кари (перш за все – для себе за штучно запроваджені не тільки в Україні, а й на теренах всього СРСР кілька геноцидів у ХХ та на початку ХХІ століття), а також «узаконення» своєї недоторканості (включаючи довічну) незалежно від масштабів злочинів на шкоду цілому народу.

Так, всупереч здоровому глузду, народ – законний господар всіх своїх національних багатств, перетворився в раба і прохача у «своїх слуг» - грабіжників і пройдисвітів від так званої «влади народу», яка вже ні морально, ні навіть юридично не може такою вважатись.

Що собою являє сьогоднішня влада?

Влада – це Верховна Рада, яка на 90% складається з депутатів-мільярдерів і мультимільйонерів, їх синків, пасинків, водіїв, коханок та особистих лікарів… Вони стали депутатами за списками, складеними партійними бонзами, котрі або самі є олігархами, або обслуговують клани олігархів, які фінансують ці партії.

Теперішній парламент, як і незаконно розпущений попередній, не дієздатний, перебуває в стані війни між владною коаліцією та «опозицією». Чого чекати народу від депутатів, котрих Президент України Ющенко охарактеризував так: «Якщо ти не падлюка, то не можеш стати депутатом».

Влада - це Президент, котрий в передвиборчій програмі 2004 року обіцяв «Примусити владу працювати для людей, розгорнути рішучу боротьбу с корупцією…».

Сьогодні Президент веде рішучу боротьбу але не з корупцією, а з парламентом та урядом «любих друзів», де формальну більшість складають його однодумці по Майдану. Неприхована війна іде між Прем'єром і Президентом, котрі нещодавно клялись один-одному у любові і вірності.

Теперішня влада - це продажні судді і корумповані, так звані правоохоронці, котрі охороняють лише інтереси «еліти», яка підкидає їм об'їдки з власного «барського» столу.

Теперішня влада - це губернатори в областях, котрі повинні призначатись Президентом за поданням Кабміну, тобто бути слугами двох господарів, які ворогують між собою.

Отже, в умовах повного владарювання політико-олігархічних кланів в країні криза конституційної влади – влади народу, яка штучно перетворена у виключно умовну і декларативну.

Розуміючи, що народ вже втомився від політичного цирку, політичні актори намагаються довести, що це не вони довели країну до політичної та економічної кризи, а провиною всьому є недосконала політична реформа, незакінчена перебудова суспільства. Винна начебто недосконала, нещодавно змінена, але вже застаріла Конституція.

І всі почали писати нові Конституції. Президентська рать — свою, парламент - свою, партії – свої. І все не для блага країни, народу, суспільства, а під себе і для себе. Так одна з парламентських партій пропонує, щоби після виборів парламенту партія, яка отримала більше голосів виборців порівняно з іншими партіями, отримувала би відразу 226 місць в парламенті з 450. Тобто, отримувала би одноосібну владу, право формувати уряд і т.д.

У авторів проекту навіть думки не виникає, що народ може розчаруватися у всіх партіях, і партія – «переможниця» може отримати 5-6% голосів виборців. Однаково – подай цій «переможниці» 226 сидінь в парламенті і вона би керувала країною і народом.
Таке ставлення «еліти» до «свого» народу.

Народ вправі відхреститись від таких правителів

Цілком зрозуміло, що теперішні пани - правителі деруться за владу і народне майно для власного збагачення, від чого у народу чуби тріщать. Вони не спроможні зберігати країну від катастрофи, яка насувається.

Всупереч своїм обіцянкам побудувати громадянське суспільство, представники цієї злочинної і по суті окупаційної влади, які складають 3% від всього населення України, під керівництвом закордонних ляльководів повністю привласнили собі державну власність у приватну, перетворивши її на виключно свою монополію, механізм власного збагачення, повної недоторканості, повного поневолення і захисту від решти народу, а державний бюджет – у приватне корито. Всупереч Конституції України, 97% народу фактично позбавлено прав не тільки на свою державу, а й навіть на практичну і дієву участь в її формуванні та управлінні. Внаслідок штучної законодавчої плутанини і підміни понять державної та національної безпеки, державний устрій і сама держава перетворились на пряму загрозу існуванню Української Нації. Тепер панівні клани поставили перед собою останнє завдання – взяти новий переможний рубіж над народом – привласнити собі всю українську землю та її надра. Не важко здогадатись і про їх подальші стратегічні плани – тотально скоротити чисельність корінних народів України і в першу чергу – головної державотворчої титульної нації, якій не буде місця на власній землі.

Україна летить в безодню. Зупинити це падіння здатні лише ми, – її патріотично налаштовані і монолітно згуртовані громадяни, яким не байдуже майбутнє наших дітей, онуків та самої держави.

Україна та її народ в смертельній небезпеці і часу для зволікання немає!

Сьогодні в державній власності залишилося всього 11% державного майна, тобто того майна, яке ще не вкрадено у народу. Це означає, що Української Держави вже майже немає, оскільки, при повній відсутності державної ідеології, як однієї із базових складових будь-якої держави, в Україні вже майже знищена й друга її базова складова – державна економіка.
В цьому році закінчується остання вимога МВФ – приватизація та остаточний продаж української землі. Тому «народний» Кабінет Міністрів разом з Фондом державного майна намагаються якнайшвидше остаточно продати і ці мізерні залишки державної (народної) власності. Не зважаючи на введений мораторій на продаж землі, остання всіма тіньовими схемами вже майже розкрадена або скуплена за безцінь купкою злочинних олігархічних кланів та їх прислужниками і лакеями при владі.

А що і кого продавати далі? Виникає логічне питання, навіщо тоді Верховна Рада? Для кого вона буде приймати закони, якщо все в приватних руках? Навіщо тоді «гарант Конституції» і державний «Кабінет Міністрів»? Кого і від чого вони будуть захищати? Зрозуміло, – вони захищатиме тих хто вкрав у народу всі національні багатства від самого народу – єдиного законного власника? Із цього випливає, що теперішню владу назвати інакше, аніж злочинною і антинародною по своїй суті не можна. Таким чином, наведені факти цілком очевидно не тільки свідчать, а й яскраво пояснюють механізм незаконної узурпації влади та перетворення Української Держави разом з її народом у приватну власність олігархів та їх наддержавних ляльководів – господарів під патронатом МВФ, а звідси й у заручників, предмети торгу і спекуляцій між США, Росією, Євросоюзом та іншими потужними державами в їх боротьбі за сфери власного впливу.
Для виведення України із колапсу і порятунку нації від планомірного знищення існує лише єдиний шлях – усунення існуючої диктатури олігархів – чужинців та їх плебеїв від важелів державного управління з докорінною зміною системи влади і створення українською громадою дійсно народного державного керівництва.

Вставай, прокидайся з колін, Народе України, – ти не раб без права навіть на власне і вагоме слово!

У 1991 році на Всенародному референдумі ми з Вами не голосували за суспільство жебраків і найбагатших мільярдерів та мультимільйонерів. Останні ж, згуртувавшись в злочинні зграї і клани, користуючись довірливістю простих людей підло і підступно здійснюють постійний наступ на наші права свідомо і цілеспрямовано не допускаючи справжнього народовладдя – дійсно народних парламенту, уряду та суду. Під гаслами демократії вони спаплюжили не тільки останні, а й сам народ. Якщо народ власноручно не припинить цього свавілля бандократії у власній хаті, то цього більше ніхто окрім нього не зробить.

Брати і сестри, рятуйте себе і свою Державу!

В єдності наша сила і тільки в єдності ми переможемо! Іншого шляху немає. Все інше – це шлях у небуття. На це ми не маємо права і нащадки ніколи нам цього не простять. Всупереч Конституції України, ця незвана кліка торгашів людьми та всіма нашими багатствами шляхом обдурювання людей захопила і привласнила собі державну владу. Конституція країни проголошує, що єдиним джерелом влади є народ. Як бачимо, ця кліка крадіїв в Законі вважає народом лише себе, а 97% решти народу – бидлом і своїми довічними рабами…

Досягти своєї мети ми зможемо тільки через монолітну згуртованість, активну і рішучу позицію кожного свідомого громадянина в боротьбі за свої священні права. В даний час в Україні понад 30 тисяч громадських організацій, професійних спілок та політичних партій, які ще ніколи за роки «незалежності» не гуртувались в єдину потужну силу у відстоюванні своїх прав. Бандитська зграя згуртувалась і робить все для унеможливлення такого всенародного об'єднання. Вона періодично навмисно підкидає штучні гасла для внесення розбрату і розколу суспільства: про другу державну мову, блоковий чи позаблоковий статус України, за НАТО чи проти, про Крим, закарпатських русинів і безліч інших…

Аналогічні олігархи – кровопивці народу Росії від самого початку всіляко підіграють такій самій братній і єдинокровній їм злочинній зграї України з метою внесення розколу в наших і між нашими народами, позбавлення їх будь-яких можливостей для об'єднання та організованого всенародного опору місцевим диктатурам в середині суверенних держав. Отже, влаштовуючи штучні протистояння в середині та ззовні України ці інтернаціональні хижаки – гієни вогненні піднесли себе понад законами, мораллю і державами. Вони чітко розуміють наслідки своєї антинародної діяльності – сплановані руйнація і повний крах державності та територіальної цілісності не тільки України, а й Росії з метою забезпечення повного контролю над цими територіями з боку наддержавних утворень і транснаціональних корпорацій, до яких вони належать.

В таких умовах нашим злидням немає кінця, а життя наше й надалі погіршуватиметься.
Наші гасла: «Схід і Захід разом»! «Разом нас багато – в єдності нас не подолати!»

Україні потрібна нова сила!

Виходячи із історичних викликів сьогодення, загрози, яка нависла над нами, негайної потреби національного самопорятунку,
з метою:

- консолідації суспільства та об'єднання всього порядного люду для виборювання своїх природних і законних прав на господарювання у власній країні; бережного ставлення до її ресурсів та чесного розподілу всіх національних багатств;

- відновлення знехтуваних владою прав народу - єдиного джерела влади;

- встановлення справжнього народовладдя, законності і справедливості для всіх, а також юридичної і політичної відповідальності влади перед Народом;

- об'єднання всіх громадсько-політичних сил для боротьби з кризою та тотальною корупцією в нашій країні, де панує деградована влада, –

З А Я В Л Я Є М О:

1. Про створення Всенародного фронту порятунку України – на захист рівних прав і можливостей громадян в управлінні власною державою з виконавчим органом “Громадський Конгрес України” (ст.ст. 21, 22, 24, 36, 38, 40 Конституції України), де головним чинником повинні стати справжнє народовладдя та юридична відповідальність від Президента до чиновника всіх рівнів і всіх гілок влади перед всім Українським народом за наслідки своєї діяльності!

2. Про початок створення Міжнародного Громадського Конгресу зі штаб-квартирою в м. Києві.

Громадський Конгрес України своїми головними найближчими завданнями ставить:

1. Виборювання священних політичних прав народу на власну державу, відновлення і значне покращення прав та можливостей всіх своїх співвітчизників в її управлінні шляхом докорінної зміни законодавства про обрання та відкликання депутатів всіх рівнів з метою забезпечення дійсної, а не формально задекларованої рівності прав всіх наших співвітчизників та організацій на висунення і обрання народних депутатів та Президента країни. Для цього:

- відновлення прав громадських, професійних об'єднань та місцевих громад на висунення своїх кандидатів в депутати всіх рівнів;

- відновлення можаритарної системи виборів на 50% виборчих округів по виборам народних депутатів до Верховної Ради України;

- ліквідація будь-яких процентних прохідних бар'єрів і обмежень для всіх політичних партій під час виборів;

- сувора заборона зомбування виборців брудними інформаційно-психологічними технологіями та використання приватного капіталу у виборчих кампаніях на користь окремих політичних партій та кандидатів в депутати (всі вони повинні мати однакові виборчий фонд та доступ до засобів масової інформації незалежно від майнового і соціального стану…).

2. Повна люстрація державних і місцевих посадовців. Формування державної влади відданої всьому народу, а не лише ненажерливим олігархам та їх маріонеткам в політиці – новоспеченій, самопроголошеній і чужинській за духом та походженням «еліті», яка фактично вже позбавила нас власної держави. Введення суворої кримінальної відповідальності за подвійне громадянство державних посадових осіб, приховування таких фактів і довічна заборона таким особам обіймати будь-які державні посади в Україні. Заборона політичним партіям та їх об'єднанням, які вже перебували у Верховній Раді України та місцевих радах в складі депутатської більшості або правлячої коаліції починаючи з 1991 року, приймати участь у виборах протягом наступних 15 років (цей пункт персонально стосується всіх без винятку народних депутатів України останнього скликання).

3. Забезпечення ефективного громадського контролю за діяльністю чиновників всіх рівнів у всіх гілках влади, створення дієвого, ефективного механізму викорінення та унеможливлення корупції і організованої злочинності.

4. Докорінна зміна всієї правоохоронної системи: прокуратура, суди, міліція (адвокатура, місця позбавлення волі і т.п. тощо). Перетворення їх із брудних, безкарних і непідконтрольних народу прислужників корупції, хабарників і організованих злочинців у справжніх захисників і слуг Конституції, законів, високої моралі, справедливості, добра і суспільства:

- суддя або прокурор – корупціонери і хабарники повинні сидіти в тюрмах;

- несправедливе рішення суду – найтяжчий злочин, непорядний суддя – це вже не суддя;

- запровадження народного обрання і підзвітності суддів, прокурорів та міліції народу;

- відновлення обрання всіх вищих посадових осіб місцевих державних адміністрацій та виконавчих комітетів відповідних рад народними депутатами відповідних рівнів (територіальними громадами, місцевими громадськими та професійними об'єднаннями);

- введення нагляду за діяльністю судів, прокуратури та міліції з боку Національного Бюро Розслідувань, Служби Національної Безпеки і громадськості України;

- введення суду присяжних…

5. Проведення всенародних та місцевих референдумів з таких питань:

- чи визнаєте Ви результати приватизації державного майна в попередні роки?

- чи визнаєте Ви результати приватизації майна територіальних громад в попередні роки?

- як Ви ставитеся до продажу землі?

- як Ви ставитесь до вступу України в НАТО та інших оборонних союзів?

- чи визнаєте Ви надання Криму статусу Автономної республіки?

- як Ви ставитеся до надання статусу Автономної республіки Закарпатським русинам?

- як Ви ставитеся до розміщення Чорноморського флоту Росії в Криму після 2017 року?

- як Ви ставитеся до міграційної політики України в попередні роки?

- як Ви ставитеся до подвійного громадянства в Україні?

- як Ви ставитеся до існуючої системи набуття громадянства України?

- як Ви ставитеся до приватної забудови на берегах озер, річок та морів на території України?

6. Створення Національного Бюро Розслідувань, Служби Національної Безпеки України, Народного Трибуналу та єдиної відкритої бази даних всіх національних багатств України завданням котрих буде перевірка законності накопичення капіталів, спорудження палаців, привласнення об’єктів нерухомості та інших видів збагачення. Покарання казнокрадів, корупціонерів і бандитів незалежно від статку і посади. Повернення у народну власність награбованих коштів, майна і землі незалежно від часу і місця скоєння цих злочинів проти всього народу України (за геноцид і вимирання останнього тощо).

7. Формування єдиного державного реєстру:

- всієї державної власності, земельних, водних ресурсів та їх надр;

- всієї власності та власності територіальних громад областей, районів, міст, сіл та селищ;

- всієї приватної власності (відкритої).

8. Рівний розподіл всієї державної, територіальної власності, земельних та водних ресурсів між всіма громадянами України, членами їх родин та нащадками на момент прийняття Конституції України у 1996 році. Централізована видача державних майнових сертифікаційних книжок з чеками на право рівної пропорційної приватної власності:

- на земельні паї в різних місцевостях України (в місті, селі, у прибрежних зонах морів, річок та озер, в місцях відпочинку, оздоровлення та лікування, видобутку цінних копалин, енергоресурсів та інших надр…);

- на об'єкти нерухомості у різних сферах промисловості, сільського господарства, наукового виробництва, в містах, селах України та інших…;

- на рівні паї водних ресурсів України (морських, річок, озер);

- на інші види всіх національних багатств.

Без права продажу всіх вище зазначених ресурсів іноземним громадянам та громадянам з подвійним громадянством.

9. Відновлення ядерного бойового арсеналу України, зміцнення боєготовності та боєздатності вітчизняної армії як гаранта Національної безпеки і цілісності Держави, оснащення його найсучаснішими технікою та озброєнням за рахунок повного відродження і суттєвого вдосконалення всього військово-промислового комплексу країни.

10. Повернення народу його святих але незаконно попраних прав на безкоштовні і високо кваліфіковані освіту, охорону здоров`я, соціальне, правове забезпечення і гідне життя.

11. Відновлення незаконно знехтуваних прав і можливостей всіх без винятку громадян, трудових колективів, територіальних громад, громадських та професійних об'єднань передбачених Конституцією та законами України, їх покращення і вдосконалення.

12. Повернення запису в паспорти та свідоцтва про народження наших співвітчизників графи із зазначенням їх національного (етнічного) походження, що визначається особистим вибором кожного громадянина України після досягнення ним 18-ти річного віку виключно по батькові або по матері.

13. Забезпечення пропорційного представництва представників всіх націй та народностей у всіх гілках та на всіх рівнях державної і місцевих влад, які у встановленому Законом порядку набули статусу громадянина України і постійно проживають в Україні не менше 10 років.

14. Надання статусу громадянина України всім українцям Світу, які свого часу для збереження свого життя вимушені були залишити Україну внаслідок незборимих обставин (внаслідок депортацій і переслідувань з боку радянської диктатури тощо).

15. Націоналізація всіх стратегічних галузей, об'єктів та копалин, банків, виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюну, наркотичних речовин…

16. Повернення народу України всіх вкрадених у нього грошових заощаджень по реальному співвідношенню курсів долару США до рубля СРСР з відповідними відсотками, які набігли за цей час за рахунок крадіїв – олігархів та притягнення винних до відповідальності…

17. Встановлення мінімальної та максимальної заробітних плат та пенсій для будь-якої спеціальності в межах пропорцій, які не можуть перевищувати співвідношення 1:10 (цей пункт має бути одним з ключових в питаннях активізації потенціалу всього народу для боротьби з корупцією, незаконними прибутками, зарплатою в конвертах та тіньовим капіталом).

18. Створення відкритої бази даних на кожного громадянина України щодо його фінансового, майнового стану та джерел отримання таких прибутків (ключовий пункт початку реальної боротьби з корупцією та організованою злочинністю в Україні та поза її межами)…

Чесні і порядні люди, Ви гідні кращого життя!

Закликаємо всі прогресивні сили долучитись до порятунку себе і своєї Держави, створення на місцях підрозділів „Народного фронту” та осередків Громадського Конгресу України.
Звертаємось до українських діаспор за кордоном та всіх братніх народів по допомогу.

Історична доля поклала на всіх нас обов’язок врятувати Вітчизну від чергової навали новітніх хазар, захистити її від підступної руйнації та цинічного плюндрування.

Тільки спільно ми збудуємо заможну, могутню державу в центрі Європи, в якій вільно і щасливо нарешті заживе наш народ.

В іншому випадку ця самозакохана влада окупантів буде і надалі все міцніше тримати нас в кріпацькому ярмі, злиднях та безправності, агресивно і затято протидіятиме створенню дійсно самостійної, заможної України, справжньому народовладдю і громадянському суспільству. Всупереч волі народу, їх завдання – не єднати і гуртувати суспільство, а розколоти його, сіяти розбрат, налаштовувати українців один проти одного, руйнувати і спотворювати засади державності України. І доки народ не згуртується навколо справжніх патріотів, доти пануватимуть злочинні олігархічні клани за своїм споконвічним принцип: «Розділяй народ і народи та владарюй над ними».
Пам'ятаймо, що в цих умовах пасивність і байдужість людей до подій в Державі і суспільстві є райськими умовами для гнобителів і грабіжників нашої землі.

Піднімемось над штучно розпаленими чварами, розбратом та амбіціями, виступимо єдиною і згуртованою Всенародною силою
за своїх дітей, онуків і правнуків,
за українську солідарність,
за свій народ,
за власну Державу,
за Україну – Русь Святу!

Президія ВГО та ВГПР
«Всенародний Фронт Порятунку України»

Автор проекту –
Голова Незалежної профспілки військовослужбовців України,
Голова ВГО та ВГПР «Всенародний Фронт Порятунку України» О.М. Лалак
15.09.2007 р.

М А Н І Ф Е С Т
підписали (схвалили)

Керівники Всеукраїнських громадських об"єднань України:

1. ЛАЛАК ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
Голова Незалежної профспілки військовослужбовців України, депутат Київради ІІ скликання, підполковник

2. ТИШКЕВИЧ АНАТОЛІЙ АНТОНОВИЧ
Президент Міжнародної спілки громадських організацій постраждалих «Союз Робочих Чорнобиля», Голова Палати «Чорнобиль та екологія» Громадської Ради України, Посол Миру Всесвітнього Посольства (сертифікат 1-го ступеню F11060426), полковник козацтва

3. ВРЕТІК ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
Голова Всеукраїнської громадської організації «Народний Парламент України»

4. ШУБА ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
Голова ВГО «Комітет по захисту прав військовослужбовців та працівників МВС і СБ України «ЗА СПРАВЕДЛИВІСТЬ»

5. СЛЮСАРЕВ ОЛЕКСАНДР ІГОРЕВИЧ
Голова професійного союзу військовослужбовців запасу Незалежної профспілки військовослужбовців України, полковник

6. ЛАЗОРКІН ВІТАЛІЙ ІЛЛІЧ
Директор Громадського інституту стратегічних досліджень і впровадження перспективних програм «Перспектива», депутат Львівської облради І демократ-го скликання, полковник

7. КРОТ ОЛЕКСАНДР ЮХИМОВИЧ
Голова Незалежної профспілки військовослужбовців та працівників силових структур Незалежної профспілки військовослужбовців України, полковник

8. ОЛІЙНИК ВАЛЕНТИН ІВАНОВИЧ
Голова виконкому громадської організації «Об'єднання депутатів Києва «ПОРАДА», член виконкому Київської міської Ради народних депутатів 1991-1994 рр., депутат Київради І-ІІ скликань – лідер демократичного блоку Київради у 1991-1994 років.

9. ПИЛИПЧУК ВАЛЕНТИН ЛЕОНІДОВИЧ
Головний координатор «Всеукраїнської Координаційної Ради громадських організацій військовослужбовців і патріотів України», полковник

10. ГРАБАР МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
Голова Всеукраїнського об'єднання громадян «Українська спілка боротьби з мафією та корупцією», депутат Київради І – ІІ скликань, народний депутат України ІІ скликання

11. ЧОРНИЙ ВАДИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
Голова Всеукраїнської громадської організації «Національний Комітет Боротьби з Корупцією»

12. ПРИЙМАК ОЛЕКСІЙ ТИМОФІЙОВИЧ
Керівник громадського Всесвітнього екологічного Уряду, Президент фундації „Дніпро", провідник всесвітньої зеленої екореволюції, учасник військового конфлікту в Придністров'ї, ліквідатор Чорнобильської катастрофи, депутат Київради І-го скл.

13. ХАЛЕЦЬКИЙ ВАЛЕНТИН МИКОЛАЙОВИЧ
Голова Всеукраїнської громадської організації «Громадська Рада України»

14. ШЕВЧЕНКО ГЕННАДІЙ ЮРІЙОВИЧ
Голова Всеукраїнського громадського об'єднання «Моя Земля»

15. КАЛЕНЯК ВІТАЛІЙ ПЕТРОВИЧ
Верховний отаман Всеукраїнського громадського об'єднання «Всеукраїнське козацьке військо», генерал-полковник козацтва, полковник

16. ЛУКАШЕВИЧ НАДІЯ ІВАНІВНА
Голова Всеукраїнського громадського об'єднання «Спілка громадських організацій України «НАРОДНА РАДА»

17. ГІГАУРІ ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ
Ідеолог-координатор Міжнародного Руху «За Новий Світ»

18. КОЗАЧЕНКО ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
Голова Всеукраїнської громадської організації «Громадське об'єднання «ДУМАЙ»

19. КОМОВ ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
Голова Президії громадської організації «Громадський рух «Форум порятунку Києва», депутат Київської Міської Ради народних депутатів І-ІV скликань

20. МАРТІЯН СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
Голова Всеукраїнської громадської організації «Спілка власників майна і земель реформованих КСП» та голова Комітету політичного страйку «За позачергові вибори», підполковник

21. ТАТАРІНЦЕВА ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА
Глава правління Міжнародної громадської організації „Українське агентство інституційного розвитку”, член Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів України

22. БУДНІК АНАТОЛІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
Голова громадської організації «Поштовх», керуючий справами Всеукраїнського громадського об'єднання «Громадська Рада України»

23. ЯВОРСЬКИЙ ВІКТОР ІВАНОВИЧ
Голова Національної Конфедерації Профспілок України, підполковник

24. ДОНЦОВ ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ
Президент Всеукраїнського громадського об'єднання «Україна нового тисячоліття», лідер громадського Руху «Народна Україна»

25. СЕРДЮК СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ
Виконавчий директор Українського фонду соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів Збройних сил, підполковник

26. ПИСЬМАК ВІКТОР ПЕТРОВИЧ
Директор департаменту економічного співробітництва виконкому СНД, кандидат економічних наук, академік міжнародної Академії фундаментальних основ буття, автор чотирьох монографій, розробник квантово-інформаційної теорії розвитку суспільства…)

27. ДОБРОХОТОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Гетьман Міжнародного громадського об'єднання "Вільне козацтво України"

28. ЧУМАЧЕНКО ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
Президент Союзу пенсіонерів та пенсійного Інтернаціоналу

29. ОСАУЛЕНКО ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
Заступник міністра промисловості України у 1992-1998 рр., повноважний представник ОН-ЛАЙН КАПІТАЛ, директор з розвитку Представництва FOLGAT AG в Україні

30. МУРАЧОВ АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
Президент Всеукраїнського громадського об'єднання «Координаційний Центр Безпека», Президент Координаційного Центру «Безпека ЛТД»

31. МОСУНОВ МИКОЛА МАКСИМОВИЧ
Член правління Міжнародного товариства прав людини «Українська секція», академік, заступник директора Інституту місцевої демократії

32. ОЗОРНІН МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Виконавчий директор Міжнародної Академії духовної єдності народів світу, академік, ветеран ЗСУ, полковник

33. ОМЕЛЬЧУК ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ
Голова Всеукраїнської громадської організації "Чесне слово", член виконавчого комітету Всеукраїнського молодіжного об'єднання «Український Молодіжний Авангард», докторант Національної Академії державного управління при Президентові України, професор кафедри організації самоврядування МАУП, кандидат історичних наук

34. КОНОВАЛОВ МИХАЙЛО
Президент Міжнародного Союзу «Мужніх Татусів»

35. БРИЖИЦЬКИЙ СЕРГІЙ АНДРІЙОВИЧ
Верховний отаман Всеукраїнського Гетьманського Козацтва імені Івана Богуна, член Ради Українського козацтва при Президентові України, Герой Соціалістичної праці, двохкратний чемпіон Світу з боротьби самбо

36. МІСЯЦЬ ЯРОСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ
Громадський суддя Всеукраїнського громадського об'єднання «Громадський Суд України», депутат Ірпінської міської Ради

37. МЕЛЬНИЧЕНКО МИКОЛА ІВАНОВИЧ
Голова ініціативної групи новостворюваної політичної партії «Офіцерської Честі», майор СБУ

38. НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ ПЕТРО ДЕНИСОВИЧ
Голова виконкому новостворюваної політичної партії «Офіцерської Честі», полковник

39. ПАРХОМЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
Член центрального проводу Української Слов’янської народно-патріотичної спілки, голова Бердянської громади рідновірів України «Діти Сонця», голова Бердянського клубу класичної йоги

40. БОРОВИЙ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
Голова громадсько-політичного Руху та об’єднання «МИ РАЗОМ», майор МВС в запасі

41. МОРЩАВКА ІВАН ЄВГЕНОВИЧ
Незаконно усунений з посади міського голови м. Енергодар, багаторазовий депутат міської Ради, голова Енергодарської міської організації політичної партії «Захисників Вітчизни»

42. МОРОЗОВСЬКИЙ РУСЛАН ЮРІЙОВИЧ
Національний координатор Всеукраїнського громадського об'єднання «Рідновірів України»

43. ЯРЕМЕНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
Директор інституту етнополітичних досліджень Міжрегіональної Академії управління персоналом, доктор наук, професор, письменник

44. МУСІЄНКО ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
Письменник, журналіст

45. ШВАЙКА МИХАЙЛО АНДРІЙОВИЧ
Директор науково-дослідного інституту з економічних і гуманітарних проблем, доктор економічних наук, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки України

46. ГОЛОВАТИЙ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
Ректор Міжрегіональної Академії управління персоналом, доктор політичних наук, професор

47. МЕЛЬНИК ПЕТРО ІВАНОВИЧ
Директор Інституту стратегічних досліджень, доктор наук, академік, політолог

48. БІЛАС ІВАН ГРИГОРОВИЧ
Гетьман Українського Козацтва, народний депутат України ІІІ скликання, генерал-лейтенант СБУ

49. ЧОБІТ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
Народний депутат України попередніх скликань, письменник

50. ХІЛЕВИЧ МАРІЯ ВАСИЛІВНА
Керівник Програми «Освіта для дорослих» Всеукраїнського громадського об'єднання "Всеукраїнське об"єднання ветеранів", вчитель математики, пенсіонерка

51. ДМИТРЕНКО МИКОЛА
Лідер Руху "Українська Духовна Республіка, ініціатор об'єднання здорових суспільних сил навколо спільної державної мети – Української Програми розвитку “Спільна дія», голова громадського об'єднання Київської міської спілки споживачів «Світоч»

52. КОРНИЕНКО АНАТОЛІЙ СЕМЕНОВИЧ
Директор "Инвестиційно-дослідницького центру винахідників ПРОГРЕСС-7"

53. КОНОВАЛОВ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ
Головний редактор електронної газети “ТАТО” МСМТ

54. ПЛЄШКО ВОЛОДИМИР АРХИПОВИЧ
Політолог, викладач суспільних наук, організатор-методист культурно-освітньої роботи вищої кваліфікації, капітан 1-го рангу

55. СЕЛІВАНОВ В"ЯЧЕСЛАВ ЮРІЙОВИЧ
Заступник начальника районного штабу по виборам Президента України (Л.Д.Кучми) 1999 р., начальник районного штабу по проведенню Всеукраїнського референдуму (Кучмин). Голова виборчої дільниці по виборам Президента України 2004 р. від партії Регіонів

56. СКІБИЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КАЗІМИРОВИЧ
Кандидат в Президенти України у 1991 р., громадський та політичний діяч

57. СТЕШЕНКО ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Член Національного союзу журналистів України, консультант з валеології, підприємець, громадський діяч

58. ЖИР ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Народний депутат України попереднього скликання, полковник

59. ШЕВЧЕНКО АНАТОЛІЙ ВІКТОРОВИЧ
Депутат Запорізької обласної Ради 2002-2006 рр., депутат Василівської міської Ради двох скликань (1994-2002 рр.), ветеран МВС, член Спілки офіцерів України

60. ШАПОШНІКОВ АЛЬБЕРТ МИКОЛАЙОВИЧ
Голова Київської міської Ради ветеранів Червонопрапорного Чорноморського Флоту, капітан 1-го рангу

61. ГРИЦЕНКО В’ЯЧЕСЛАВ ВІТАЛІЙОВИЧ
Голова Житомирської обласної громадської молодіжної організації «Патріот»

62. ЗДРАВКО БРОНІСЛАВ ЙОСИПОВИЧ
Голова Львівської обласної громадської організації «Народовладдя», кандидат біологічних наук, співавтор проекту Статуту Всеукраїнського об'єднання «Народовладдя» та проекту Народної Конституції України

63. ЛІСНИЙ ЛЕОНІД ЛЕОНТІЙОВИЧ
Голова Київської обласної Спілки офіцерів

64. ТИМОЩУК ЮРІЙ АНТОНОВИЧ
Голова Севастопольської міської організації Спілки офіцерів України, заступник голови Конгресу українців Севастополя, капітан 1 рангу

65. МОХНАЛЬ МИХАЙЛО
Член проводу Київської міської організації політичної партії "Конгрес Українських Націоналістів"

66. КЛЕЙНОС ЮРІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ
Голова Київської міської громадської організації м. Києва «Тверезий Київ»

67. КОРОЛЬ ВАЛЕРІЙ ПАВЛОВИЧ
Член координаційної ради Київської міської громадської організації «Варта Києва»

68. БУРЛАЧУК МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ
Сільський голова с. Слов'яносербське Великомихайлівського району Одеської області

69. ВІТЕР ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
Голова Кредитної Спілки «Княжий Дім» та голова «Спілки власників майна і земель с. Княжичі»

70. БОХОНОВСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ
Депутат Черкаської міської Ради 1990-1994 рр. (голова комісії по культурі та національному відродженню, перший голова Черкаської крайової організації НРУ), голова Черкаської міської громадської організації «Комітет порятунку Соснівки»

71. ДОРОШЕНКО АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
Національний координатор Всеукраїнського громадського об'єднання «Рідновірів України»

72. БАТОВСЬКА НІНА АНАТОЛІЇВНА
Голова оргкомітету ВГО «Народний Фронт Пенсіонерів», ініціатор громадського руху «Справедлива приватизація»

73. ДОРОШЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
Віце-президент Міжнародного Університету проблем розвитку авіації і космонавтики Всесвітньої Академії наук комплексної безпеки, ректор українського представництва, академік

74. НЕЗДОЛЯ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
Радник Голови Спілки юристів України, член Спілки журналістів України, генерал-майор КДБ в запасі

75. РИБАК ТИМОФІЙ ІВАНОВИЧ
Проректор Тернопільського державного технічного університету ім. Івана Пулюя, завідувач кафедрою, доктор технічних наук, професор, академік АІНУ, голова спецради Д58.052.02, заслужений працівник освіти України

76. ЦИБА ВАЛЕРІЙ ВІКТОРОВИЧ
Заступник Голова Незалежної профспілки військовослужбовців України з питань безпеки, представник СБУ в апараті Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України у 2002-2004 рр., заступник начальника управління ГУ «К» СБУ у 2004-2005 рр., полковник

77. СМІЩУК ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ
Перший віце-президент та засновник Міжнародної благодійної організації «Сприяння громадським ініціативам»

78. БЕЗУГЛА ОКСАНА ВАЛЕРІЇВНА
Керівник Департаменту зовнішньоекономічних зв'язків та міжнародних відносин Міжнародної громадської організації „Українське агентство інституційного розвитку”

79. ЗАВОРОТНИЙ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Журналіст і засновник трьох газет (м. Чернігів)

80. РАЗУМОВСЬКИЙ СЕРГІЙ АРКАДІЙОВИЧ
Координатор громадських організацій ветеранів спеціальних підрозділів і ветеранів розвідки України, в минулому - начальник управління спеціальних операцій військової приватної компанії «Омега», радник Президента «Державного Фонду Розвитку Північ – Захід» при адміністрації Президента Російської Федерації

81. ЧІКІН ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
Керівник Департаменту БЖД Агентсва СБУ, Академік Міжнародної Академії безпеки життєдіяльності, кандидат медичних наук

82. ШЕВЧУК АРСЕНІЙ АФАНАСІЙОВИЧ
Голова Житомирського обласного об'єднання ветеранів Всеукраїнського об'единения ветеранів

83. МАЦИК ОЛЕГ
Координатор громадського Форуму м. Львова

84. ПРОХОРОВ ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ
Ветеран МВС України

85. ОЛІЙНИК БОРИС ІЛЛІЧ
Директор Фонду культури України, народний депутат СРСР та Верховної Ради України попередніх скликань, письменник

Керівники та повноважні представники політичних партій:

1. ЗБІТНЄВ ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
Голова Всеукраїнської партії "Нова Сила", народний депутат України І скликання

2. БОЙКО БОГДАН ФЕДОРОВИЧ
Голова політичної партії "Народний Рух України «За Єдність»

3. ІСАЄВ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
Голова Головного Секретаріату Всеукраїнської Чорнобильської Народної партії «За добробут та соціальний захист народу»

4. СЕНЧЕНКО МИКОЛА ІВАНОВИЧ
Голова Консервативної партії, директор Книжкової палати України, академік, доктор фізико-математичних наук

5. АФОНІН ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
Голова Чорнобильської партії України, Президент асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів України

6. МАРТИРОСЯН ВІЛЕН АРУТЮНОВИЧ
Голова політичної партії «Вітчизна», голова Всеукраїнської громадської організації «Форум Народів України» , радник діючого першого віце-прем"єр-міністра України, народний депутат СРСР останнього скликання, генерал-лейтенант

7. ПРИТУЛА МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
Голова новостворюваної політичної партії "Право Народу", лідер Всеукраїнського громадського руху "Право Народу", полковник

8. СЕРДЮК ВАЛЕНТИН МИХАЙЛОВИЧ
Голова Народної екологічної партії України

9. БОЙКО МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
Повноважний представник Конгресу Українських Націоналістів у ВГО та ВГПР "Всенародний Фронт Порятунку України", депутат Київської міської Ради народних депутатів ІІ скликання

10. САВЕНКО МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
Голова Комуністичної партії України (Оновленої)

11. ЯКОВЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
Голова Комуністичної партії робітників та селян України, народний депутат України попередніх скликань

Примітки..
1. Зі змістом даного Маніфесту у більш зручній формі (у програмі word) і на бланку нашого об'єднання Ви також можете ознайомитись в файлі manifest.doc

2. Обговорення змісту Маніфесту, збір підписів, зауважень, доповнень та уточнень до його змісту тривають...