ВСЕНАРОДНИЙ ФРОНТ ПОРЯТУНКУ УКРАЇНИ — справжня Українська Правда

Вкрай небезпечна соціальна ситуація загрожує Україні. За 20 останніх років радикальні патріоти не змогли достукатись до розуму і серця більшості українців. Чому? Тому, що націоналісти своєчасно не зрозуміли можливості, мотивації і навики понівеченої свідомості основних верств населення. Практично ніяк не заважали нагло багатіти аморальним суб’єктам. Разом з наївними верхоглядами обмежувались банальним осудом знущань над народом.

В плані психологічного розвитку чого варті прислів’я та приказки української бідноти: «Я темний Іван - мені аби гроші та харчі хороші. Моя хата - скраю. Пани сваряться – у бідняків чуби тріщать. Не спіши поперед батька в пекло. Тихше їдеш – дальше будеш. Голосуй, не голосуй - один *уй. Кожний за себе – один бог за всіх. Дери та дай – і прямо в рай, хоч і рідню всю забирай. Всякая власть - от бога. Выпьем за Родину, выпьем за Сталина, випьем и снова нальём! Анаша, анаша, до чего ж ты хороша». Як з такими переконаннями та в світле майбутнє?

Мабуть наші герої-претенденти в поводирі нації дальше довбаного німецького націонал-соціалізму не пішли. Пащекують за обов’язкову посаду фюрера-гетьмана (навіть у спідниці – аби фюрер). При цьому, здібну «фюрершу» спочатку мотузять в хвіст і в гриву, але, не солоно посьорбавши на виборах, затурканому електорату радять голосувати тільки за неї). Лютують, що електорату вже в печінках надоїло голосувати «за менше зло». Якісь наші політичні лідери такі собі - навіть не араби, а – просто раби.

Національну ідею не чути. Застарілу фразеологію (зі всіма її і не її гріхами) вперто за роги тягнуть. Надоїдливо, підозріло багатослівно, утопічними обіцянками насилують бідних земляків. Радянських кріпаків за 20 років переконувати - не навчились. Самі раби старого світогляду?

А вищі партійні школи, ВУЗи КГБ і МВД свою номенклатуру дечому, дещо навчили. Бувші партайгеноссе трохи уміють аналізувати соціальні ексцеси, розпізнавати дикий ентузіазм і непокору, керувати масами - цим потенціальним, несвідомим «ворогом» партійних бонз. Отож «перестройка» виконана на оцінку «задовільно» (для авторів-виконавців). Влада внаслідок виборів повернулась до чиновників совєцького ґатунку.

В країнах центральної Європи таким партайгеноссе влаштували люстрацію. Ми ж, на століття ззаду, дали їм можливість більш-менш вдало використати гроші партії, створити чималий первинний капітал, з органами «правоохорони» пограбувати рідну державу і рідний народ. Тепер бувші комуністичні імператори, царі, князі, їх рідня, дворянство і комсомольська челядь можуть законно, (на основі права великих грошей) ввійти в сім’ю олігархів – дійсно багатющих, тіньових владик світу.

Тепер, шановні земляки, вам зрозуміло, чому за останні 20 років три минулих (і, вочевидь, 1 теперішній) президенти, з ріднею і свояками, будуть продовжувати «законно» багатіти, бо ми ще потерпимо. На шию народу повісять петлю багатомільярдних боргів, які вправно розкрадуть можновладці, але навряд чи зможуть повернути наші правнуки. За несплату боргів Україну поділять різні монополії в різній конфігурації, як домовляться, або як підкаже Всесвітня Організація Торгівлі. Бо гроші, навіть виграні в карти, - це «святе»? Бог-син Ісус поясняв: «Віддайте богу боже, а кесарю кесареве».

Ісуса розіп’яли, «за гріхи наші». Чому ж правда на нашій землі не перемагає понад 1000 років? Може правда, що нас легковірних на 1000 років прокляли Волхви за зраду батьків, дідів і предків наших?

Розумними стаємо? Тоді, чому ми все щось чекаємо, молимось, а добра все нема та нема??

Ви питаєте: «А де патріотизм?». Вам, шановні, хіба ще не натякали (той же Кравчук, Кучма, Ющенко), що патріотизм, це – забава для соціально психопатизованих осіб, юродивих самогубців «не від миру цього», які цвірінькають: «не в грошах щастя». Президентам батьківщина там, де гроші і «хатина». Мабуть, лікарям, вчителям, шахтарям і різним пенсіонерам незабаром Янукович пояснить, що «соколам і орлам потрібне свіже м'ясо і свіжа кров». Горобці, ворони і голуби миру обійдуться підніжним кормом.

Янукович таки слабший оратор, ніж організаторські здібності його команди. Школа! Вони прийшли надовго. Лозунг «поліпшити життя бідноти», порівняно з лозунгами попередників – дуже сучасний і виграшний, і не дуже затратний. Свої олігархи не збідніють, а зачаровані бідняки підуть, куди поведе їх наобіцявший, голосуватимуть за Януковича. Та не все так трагічно. Оригінальні варіанти викрутитись - є і в цій тяжкій ситуації.

Тимошенко талановита як оратор. Але жадність школи Лазаренко конкуренцію не витримує. Могла б усіх вкладників Ощадбанку зробити пайщиками, акціонерами Ощадбанку, щоб чесно компенсувати вклади. Огидно махлювати знеціненою 1000 гривень, на «гробових заощадженнях» наживатись. Буде велике диво, в лісі щось чимале здохне, якщо в «Народному комітеті порятунку України» не перегризуться за булаву та кермо, рейтинг і харизму. Якщо в НКПУ першу літеру зекономити, то фірма Симоненка виходить. Мабуть – дійшло, вже «порятунок» на «захист» поміняли.

Шановні земляки, влада політиків – занадто швидко гниючий, тому отруйний продукт. Толку з передвиборних обіцянок - як з смердючого козла «молока». Невідкладно потрібен сучасно досконалий, професійний, постійний, незалежний від влади, систематизований, всенародний контроль за державними структурами, за кожним чиновником. Такий контроль вкрай необхідний і технічно можливий.

Історично послідовно і правомірно для України (після успішного відновлення гривни) воскресити також і «ВІЧЕ», як сучасно досконалу систему контролю за владою. Таку реорганізацію доцільно і економічно вигідно провести разом з удосконаленням Професійного Парламенту, керованого безпосередньо Президентом Уряду, та вибраного обслуговуваним контингентом Суду.

Така реорганізація влади була б внеском народу України в розвиток сучасної цивілізації, яка тепер тяжко хворіє від шкідливого засилля, некомпетентних політиків.

Не гаймось, бо В.Ф.Янукович вже «чекає» конституцію від «мудрої» ВР, яка не одноразово «прославила» Україну диким егоїзмом «депутатів», та безглуздими, вульгарними бійками. Пора «…миром, громадою…» вдосконалити владу.

Саме свідомі, активні громадяни, об’єднані у Всенародний фронт порятунку України, офіцери незалежної профспілки військовослужбовців можуть відповідно духовно, інтелектуально і історично по-дійовому оцінити значення принципово нових ВІЧЕ і Конституції в порятунку, захисті та прогресивному розвитку нашої Батьківщини.

12.5.2010